Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Ох, братаны, сегодня поделюсь с вами реально крутой историей, которая произошла не так давно. Можете считать меня наркоманом, но сам знаю, что я просто любитель закладок и всего этого кайфа.
Итак, сидел я однажды в своей квартире, заварил чаек и курил чернуху, когда мне в голову пришла идея сходить на рынок и посмотреть, что там новенького. Хотелось пощекотать нервы таджикам, потому что они всегда такие нервные и набрасываются на всех. Взглянув на свои последние заработанные деньги, я решил, что время позабавиться и найти что-то поинтереснее, чем обычная халлюша или марихуана.
Я примерил на себя молодежный лук, надел свои любимые штаны на круглых запахах, оранжевую футболку с надписью "Ваще найс" и белые кроссовки. Взял свою кепку, на которой был надписан знак доллара, и направился на рынок с городскими сумками в руках.
Пришедш на рынок, я начал осматривать киоски и искать что-то действительно крутое. Пока я шел, мне уже не разделялось снегом, и кислота привела мои мысли в порядок. Я медленно перебирал товары на прилавках, надеясь найти что-то особенное.
Издалека я заметил парочку таджиков, которые как раз готовили свой киоск с кокаином. Я решил, что это отличный шанс пошутить над ними и притвориться, будто знаю что-то большее, чем просто снег.
Подойдя к ним, я спросил: "Эй, парни, а у вас есть хороший снег? Я слышал, что у вас всегда самый крутой товар". Они на меня посмотрели с удивлением, но поняли, что я хочу что-то крутое.
Один из парней ответил мне: "Да, братан, у нас есть чернуха, самая лучшая в городе. Вот, возьми и оцени, что у нас есть". Он достал пакетик со снегом и протянул мне. Я взял его в руки и сделал вид, будто рассматриваю содержимое пакета.
"Ну, пацаны, вы ведь знаете, что это не настоящий снег, да? Ведь я вас проверить решил. У меня есть свои источники, и я точно знаю, что ваш снег не настоящий. Придется вам с моей стороны подтянуться", - сказал я.
Таджики смотрели на меня с недоумением и не понимали, о чем я говорю. Я решил, что время показать им, на что я способен, и достал из своего кармана пакетик с метадоном. Только купил его вчера, и решил использовать его сейчас, чтобы доказать им, что я не просто наркоманок, а настоящий бомбист.
"Вот, парни, мой снег, это настоящий кайф. Это намного круче вашего черного снега. Вы теперь видите, что вам нужно следить за собой и не продавать подделку людям", - сказал я, высунув пакетик с метадоном и показав им его.
Таджики смотрели на меня с ужасом и страхом. Они поняли, что я серьезен и что могу им навредить. Но вот только, что они могли сделать? У меня был в руках метадон, а у них только снег.
Хохотнув, я повернулся и начал уходить, оставив их в полном недоумении. Пойду дальше искать новую жертву, подумал я себе, идя прочь от таджиков, не забывая улыбаться.
Вот такая история, братва. Никогда не знаешь, что может произойти на рынке, и какие новые шутки можно придумать на этот раз.